укипіти
ВАРИ́ТИСЯ (про їжу — набувати готовності під дією вогню), КИПІ́ТИ, УКИПА́ТИ (ВКИПА́ТИ), МЛІ́ТИ, ПРІ́ТИ, УПРІВА́ТИ (ВПРІВА́ТИ), ПА́РИТИСЯ (на парі, на малому вогні). — Док.: звари́тися, укипі́ти (вкипі́ти), упрі́ти (впрі́ти). У пузатих горщиках варився борщ із гусятиною (О. Донченко); Риба кипіла в казані (І. Нечуй-Левицький); Поки в казанку пшоно вкипало, хлопець нашвидку в дорогу лагодився (В. Мисик); Ви в доброму настрої, спокійні — і борщ мліє на плиті (з журналу); І пріла каша в чорнім казані (А. Малишко); Польова каша завжди добра. Може, через те, що не в печі упріває, а серед вільного повітря (Панас Мирний).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- укипіти — укипі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- укипіти — УКИПІ́ТИ див. укипа́ти. Словник української мови у 20 томах
- укипіти — див. укипати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- укипіти — УКИПІ́ТИ див. укипа́ти. Словник української мови в 11 томах
- укипіти — Укипати, -паю, -єш сов. в. укипіти, -плю, -пиш, гл. 1) Укипать, укипѣть, увариваться, увариться. Щоб укипіло м'ясо, треба горщика зо щільною покришкою. Дещо. Дай, мамо, вечерять! — Підожди, долото вкипить, то будеш вечерять. Ном. № 12151. 2) ?... Словник української мови Грінченка