уклепати

ВТЯГА́ТИ (УТЯГА́ТИ) (залучати кого-небудь до якоїсь справи), ВТЯ́ГУВАТИ (УТЯ́ГУВАТИ), ВПЛУ́ТУВАТИ (УПЛУ́ТУВАТИ) розм.; ВВЕРГА́ТИ (УВЕРГА́ТИ) книжн. (перев. у війну); ВКЛЕ́ПУВАТИ (УКЛЕ́ПУВАТИ) розм. (звич. до неприємної справи). — Док.: втягти́ (утягти́), втягну́ти (утягну́ти), вплу́тати (уплу́тати), вве́ргнути (уве́ргнути), вве́ргти (уве́ргти), вклепа́ти (уклепа́ти). Поручик.. махав руками до жовнірів, втягаючи їх до гуртового співу (О. Досвітній); (Наталя:) А тепер слухайте, я хочу втягти вас в одну невеселу історію (І. Микитенко); — Коли буде потрібна якась рекомендація, розраховуйте на мене. Я попрошу й Саїда.. — Е, ні, Мухтарова не треба сюди вплутувати (І. Ле); (Теофіл:) По сих ознаках знайшли мене й забрали. А раби Руфінового дому вже до краю мене вклепали (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уклепати — уклепа́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. уклепати — УКЛЕПА́ТИ див. вклепа́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. уклепати — Уклепати, -паю, -єш гл. Выковать. Там єсть з чого шаблюку уклепати. Шейк. Словник української мови Грінченка