1. Словник синонімів української мови

уклінний

ШАНОБЛИ́ВИЙ (сповнений поваги, пошани до кого-небудь — про почуття, стосунки тощо), ШАНОВЛИ́ВИЙ рідше, УКЛІ́ННИЙ, ПОШТИ́ВИЙ (ПОЧТИ́ВИЙ) розм.; БЛАГОГОВІ́ЙНИЙ книжн., ПОБО́ЖНИЙ уроч. (безмежно шанобливий). Чудова зала Київської філармонії.. освячена шляхетними традиціями славетних зустрічей з видатними творцями, до неї горнеться шаноблива любов киян (Т. Масенко); Здогадався Перікон з багатого вбрання і з шановливого до неї ставлення інших, що знайдена ним панна, мабуть, якогось великого коліна (переклад М. Лукаша); Ще одна уклінна просьба до Вас, Добродію (М. Коцюбинський); З благоговійним подивом читаємо і перечитуємо ми його полум'яні, кров'ю гарячого серця написані рядки (О. Левада); Я оглядаюсь на неозоре поле літератури перейдених століть і мене охоплює побожний подив: яка насиченість думками, настроями, образами, характерами у різних зіткненнях! (М. Рильський). — Пор. 2. вві́чливий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уклінний — уклі́нний прикметник від: уклін Орфографічний словник української мови
  2. уклінний — [укл’ін:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і (від уклін) Орфоепічний словник української мови
  3. уклінний — УКЛІ́ННИЙ, а, е. Який виражає пошану; шанобливий. Москва, Москва! Тобі привіт уклінний Від Києва (Л. Забашта); // Який виражає покору, смиренність. Несуть жерці .. Німим богам свої дари уклінні: Прозорий мед і соковитий сир (М. Бажан). Словник української мови у 20 томах
  4. уклінний — -а, -е. Який виражає пошану; шанобливий. || Який виражає покору, смиренність. Уклінне прохання заст. — ввічлива форма прохання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. уклінний — Уклі́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. уклінний — УКЛІ́ННИЙ, а, е. Який виражає пошану; шанобливий. Москва, Москва! Тобі привіт уклінний Від Києва (Забашта, Вибр., 1958, 97); // Який виражає покору, смиренність. Несуть жерці.. Словник української мови в 11 томах