умаляти

ЗМЕ́НШУВАТИ (робити меншим обсяг, величину, кількість чого-небудь), УМЕНША́ТИ (ВМЕНША́ТИ) розм., УМЕ́НШУВАТИ (ВМЕ́НШУВАТИ) розм., УБАВЛЯ́ТИ (ВБАВЛЯ́ТИ) заст., ЗМЕНША́ТИ діал., УЙМА́ТИ діал., УМАЛЯ́ТИ рідко, УМА́ЛЮВАТИ рідко; ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ розм. (наполовину або на велику частину); ЗНИ́ЖУВАТИ, ПОНИ́ЖУВАТИ, ПОНИЖА́ТИ, ЗБАВЛЯ́ТИ, ЗНИЖА́ТИ рідше, СПУСКА́ТИ розм. (перев. ціну, плату і т. ін.); УКОРО́ЧУВАТИ (ВКОРО́ЧУВАТИ), УРІ́ЗУВАТИ (ВРІ́ЗУВАТИ), ОБРІ́ЗУВАТИ, ОБРІЗА́ТИ розм., ОБТИНА́ТИ рідше, ПРИТИНА́ТИ рідко (розмір, обсяг, розмах); СКОРО́ЧУВАТИ (витрати, норми і т. ін.). — Док.: зме́ншити, уме́ншити (вме́ншити), уба́вити (вба́вити), уйня́ти, ума́ли́ти, переполови́нити, зни́зити, пони́зити, зба́вити, спусти́ти, укороти́ти (вкороти́ти), урі́зати (врі́зати), обрі́зати, обтя́ти, притя́ти, скороти́ти. Його (звука) тремтіння все зменшувало свою амплітуду (Ю. Яновський); — Так воно й є: бояться, щоб сирота хліба не вбавила (Ганна Барвінок); Хай плещуть хвилями пісень моїх слова, Хай кожна рима рани обмива, Хай кожний спів уйма народний біль... (О. Олесь); Голод же і підганяв їх до роботи немилосердно, а Герман пильно.. знижував та знижував робітницьку плату (І. Франко); Німець розлютувався, гукає на наймитів, збавляє всім плату на поправку машини (Панас Мирний); Як не переплатиш, то і не купиш; як не спустиш, то і не продаси (прислів'я); — Я видавав кожному з них по тридцять грамів води на день. А потім скоротив і цю норму (В. Кучер).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. умаляти — умаля́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. умаляти — Зменшувати, зменшити, позменшувати, обменшувати, обменшити, пообменшувати, поменшувати, поменшити, применшувати, применшити, поприменшувати, уменшувати, уменшити, повменшувати, знижувати, знизити, познижувати, обнижувати, обнижити, пообнижувати... Словник чужослів Павло Штепа
  3. умаляти — УМАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і УМА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., УМА́ЛИ́ТИ, а́лю́, а́ли́ш, док., що, рідко. Зменшувати, применшувати. Умалити вину; // Укорочувати (вік, життя). От тобі наука, не ходи надвір без дрюка, – свиня звалить і віку умалить (Номис). Словник української мови у 20 томах
  4. умаляти — -яю, -яєш і умалювати, -юю, -юєш, недок., умалити, -алю, -алиш, док., перех., рідко. Зменшувати. Умалити вину. || Укорочувати (вік, життя). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. умаляти — УМАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і УМА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., УМА́ЛИ́ТИ, а́лю́, а́ли́ш, док., перех., рідко. Зменшувати. Умалити вину; // Укорочувати (вік, життя). От тобі наука, не ходи надвір без дрюка, — свиня звалить і віку умалить (Номис, 1864, № 7094). Словник української мови в 11 томах
  6. умаляти — Умаляти, -ляю, -єш сов. в. умалити, -лю, -лиш, гл. Умалять, умалить, уменьшать, уменьшить, сокращать, сократить. От тобі наука: не ходи на двір без дрюка, — свиня звалить і віка умалить. Ном. № 7094. Чи я її по личеньку вдарив, чи я її здоров'я умалив? Мет. 271. Словник української мови Грінченка