унести

ЗАПИ́СУВАТИ (робити запис про що-небудь), ЗАНОТО́ВУВАТИ, НОТУВА́ТИ, ПРОТОКОЛЮВА́ТИ, ФІКСУВА́ТИ, ЗАФІКСО́ВУВАТИ, ВПИ́СУВАТИ (УПИ́СУВАТИ), ВНО́СИТИ (УНО́СИТИ), ЗАНО́СИТИ (робити запис, включаючи його до інших подібних). — Док.: записа́ти, занотува́ти, зафіксува́ти, вписа́ти (уписа́ти), внести́ (унести́), занести́. Він ходив задумливий, часто витягав блокнот і щось записував до нього (О. Донченко); Далі кореспондент заходився занотовувати свої враження у блискучий блокнот (Д. Бедзик); Карналь відгорнув від себе папери, нічого не записував, бо не звик нотувати своїх думок (П. Загребельний); Вийме (Бова) свій зшиток-щоденник і стане вписувати в його свої смутні думи (С. Васильченко); Рука Цимбала тремтіла, коли він, мов дорогу знахідку, вносив до списку делегатів ім'я Марини Дубчак (С. Журахович); Усі твори, досі написані ним, склалися в мандрах, на ходу. Навіть заносив їх на папір стоячи (П. Колесник).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. унести — Викрасти [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. унести — уне́сти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. унести — УНЕСТИ́ див. вно́сити. Словник української мови у 20 томах
  4. унести — див. вносити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. унести — Уне́сти́, див. вне́сти́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. унести — УНЕ́СТИ́ див. вно́сити. Словник української мови в 11 томах
  7. унести — Унести, -ся см. уносити, -ся. Словник української мови Грінченка