унівець

ВЩЕНТ (УЩЕ́НТ) (остаточно, без залишку), ДОТЛА́, ВНІВЕ́ЦЬ (УНІВЕ́ЦЬ), ЗО́ВСІМ, ЦІЛКО́М, ВПЕНЬ (УПЕ́НЬ), ГЕТЬ ЧИ́СТО. Шосе було забите кіньми і рознесеними вщент возами (О. Гончар); Він (Богдан Хмельницький) розбив ущент польське військо під Жовтими Водами (О. Довженко); Шопа згоріла дотла (О. Ковінька); Скільки тута, на землі.. Плаче юних сердець, Що розбились внівець Тим коханням, палким і огнистим! (М. Рильський); — Оце мені лишенько! — думаю я, — розламають зовсім двері (І. Нечуй-Левицький); Турки яничари Стали всі впень порубані (дума); Пшеницю геть чисто вибив град.