упаритися

ПОТІ́ТИ (покриватися потом, виділяти піт), ПІТНІ́ТИ, ПРОПОТІВА́ТИ, МОКРІ́ТИ, УПРІВА́ТИ (ВПРІВА́ТИ), ПРІ́ТИ розм., УПА́РЮВАТИСЯ (ВПА́РЮВАТИСЯ) розм., ЗОПРІВА́ТИ розм. — Док.: употі́ти (впоті́ти), споті́ти, спітні́ти, пропоті́ти, змокрі́ти, упрі́ти (впрі́ти), упа́ритися (впа́ритися), зопрі́ти (зіпрі́ти). Вулкан потіє і трудиться, Всіх лає, б'є, пужа, яриться, К роботі приганя майстрів (І. Котляревський); В Річинського пітніли руки навіть крізь рукавички, але пригортав Олену міцно (Ірина Вільде); — Скоро ти пропотієш, а там, дивись, і стане легше... (Вас. Шевчук); По коліно в болоті грузне кінь, в натузі везе кладь, мокріє, лисніє (К. Гордієнко); Саїд згадав Кампир-Рават і тих же дехканів, що, впріваючи, відкочували вагонетки або кайлували скелю (І. Ле); Петро мовчав та тільки прів і червонівся (Лесь Мартович); — Геть чисто впарився, сину, — жалівся він Цигулі. — Коли ж мало не всю худобу звели. Давайте на підмогу (А. Головко); Зопрівши від натуги, він протиснувся, нарешті, всередину, але.. побачити нічого не міг: спереду стояла глуха стіна широких спин (П. Панч).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упаритися — упа́ритися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. упаритися — [ўпариетиес'а] = впаритися -р'ус'а, -риес':а, -риец':а, -р'ац':а; нак. -арс'а, -артеис'а Орфоепічний словник української мови
  3. упаритися — УПА́РИТИСЯ див. упа́рюватися. Словник української мови у 20 томах
  4. упаритися — I (впаритися), -рюся, -ришся, док. 1》 Розм'якшуватися, доходити до готовності під дією пари, окропу (перев. про страву). 2》 розм. Покриватися потом від тяжкої роботи, надмірного напруження, спеки і т. ін. II див. упарюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. упаритися — УПА́РИТИСЯ див. упа́рюватися. Словник української мови в 11 томах