упекти
ЗАПРОТО́РИТИ розм. (відправити когось куди-небудь проти волі або далеко), ЗАПРОВА́ДИТИ розм., УПЕКТИ́ (ВПЕКТИ́) розм., ЗАПАХТО́РИТИ діал. — Недок.: запрото́рювати, запрова́джувати, упіка́ти (впіка́ти), правто́рити діал. — Бабенко був поліцаєм у нашому селі!.. Він двох моїх дочок запроторив на німецьку каторгу!.. — скрикнув він (Є. Гуцало); — Він і зроду таких грошей при собі не носив. То йому хтось підкинув, щоб було за що під суд упекти (В. Кучер); (Терещенко:) Під час відступу.. всі були в такому нервовому стані, що за одне невдале слово могли не тільки догану вліпити, а в штрафний батальйон запахторити (О. Корнійчук); І порядки які тепер настали?.. Свій свого в неволю правторить... (Панас Мирний).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- упекти — упекти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- упекти — УПЕКТИ́ див. упіка́ти. Словник української мови у 20 томах
- упекти — див. упікати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- упекти — УПЕКТИ́ див. упіка́ти. Словник української мови в 11 томах
- упекти — Упекти, -ся см. упікати, -ся. Словник української мови Грінченка