уплигати
ВСКО́ЧИТИ (УСКО́ЧИТИ) (стрибками проникнути всередину), ВСТРИБНУ́ТИ (УСТРИБНУ́ТИ), ВПЛИГНУ́ТИ (УПЛИГНУ́ТИ). — Недок.: вска́кувати (уска́кувати), встри́бувати (устри́бувати), вплига́ти (уплига́ти). І рад би Вовк в які ворота вскочить (Л. Глібов); Панько.. ускочив у дерев'яний великий цебер (Б. Грінченко); Останнім у човен встрибнув командир (П. Автомонов); Заєць вплигнув в темну печеру (І. Нечуй-Левицький); Продер (Вовк) глупої ночі під стріхою в кошару дірку та й уплигнув серед овечки (Остап Вишня).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- уплигати — уплига́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- уплигати — УПЛИГА́ТИ див. вплига́ти. Словник української мови у 20 томах
- уплигати — уплигнути, уплигування, уплигувати, уплин див. вплигати, вплигати, вплигування, вплигувати, вплин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- уплигати — УПЛИГА́ТИ див. вплига́ти. Словник української мови в 11 томах