уплинь
ВПЛАВ (УПЛА́В) (пливучи), ПЛА́ВОМ, ВПЛИН (УПЛИ́Н) рідше, ВПЛИНЬ (УПЛИ́НЬ) рідше. Худоба вплав переправлялася на той берег річки (А. Шиян); Буг виявився не таким уже й глибоким, люди й коні легко взяли плавом середину (П. Загребельний); Усі вінки уплин пішли, а мій потонув (пісня); Хлопчик.. скинув руки вгору, мов кидався вплинь (С. Васильченко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- уплинь — упли́нь прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- уплинь — УПЛИ́НЬ див. вплин. Словник української мови у 20 томах
- уплинь — див. вплин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- уплинь — Упли́нь, присл. = упла́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- уплинь — УПЛИ́НЬ див. вплин. Словник української мови в 11 томах
- уплинь — Уплинь нар. Вплавь. Кинувсь уплинь, так вода і знесла його. Новомоск. у. Словник української мови Грінченка