уподовж

ВЗДОВЖ (УЗДО́ВЖ) присл. (у довжину, у напрямку по довжині), ВДОВЖ (УДО́ВЖ), ВПОДО́ВЖ (УПОДО́ВЖ), ПОДО́ВЖ, ПОЗДО́ВЖ, ВПРОДО́ВЖ (УПРОДО́ВЖ), ЗДОВЖ розм. Карпо.. почав з Лавріном міряти город вздовж та впоперек (І. Нечуй-Левицький); Глянув (Остап) уздовж на довгі гони (А. Головко); І посідають удовж по вулиці на завалинах, на колодах (Г. Квітка-Основ'яненко); Стіна здригнулася й розкололася вподовж надвоє (Ю. Смолич); Тоді учи, як упоперек на лавці лежить, а як подовж ляже, то тоді вже його трудно вчити (прислів'я); Стіл із розколиною упродовж посередині (хати) (Марко Вовчок); На його щоках побігли здовж і впоперек зморшки (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уподовж — уподо́вж прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. уподовж — див. уздовж Словник синонімів Вусика
  3. уподовж — УПОДО́ВЖ див. вподо́вж. Словник української мови у 20 томах
  4. уподовж — див. вподовж. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. уподовж — Уподо́вж, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. уподовж — УПОДО́ВЖ див. вподо́вж. Словник української мови в 11 томах
  7. уподовж — Уподовж нар. Вдоль, въ длину. Коли не навчила, як упоперек полу лежало, а тоді вже не навчиш, як уподовж полу. Ном. № 6009. Словник української мови Грінченка