1. Словник синонімів української мови

упоперек

НАПЕРЕКІ́Р (усупереч бажанню кого-небудь), НАСУ́ПРОТИ розм.; НАВПАКИ́, ВПО́ПЕРЕК (УПО́ПЕРЕК) розм., НА́КРИ́ВО розм., НА́СТОРЧ розм., ПОПЕРЕ́К розм. (перев. із сл. говорити, сказати і т. ін.); НА ЗЛО́ (щоб завдати кому-небудь неприємностей). Він (мул) тяг сани, хоч на них сідало десятеро, і тяг з упертістю.., щоб тільки зробити наперекір, на зло (І. Багмут); Іван Семенович Підкова Такий, хоч до зубів клади... Насупроти нікому й слова, Лише підтакує завжди (С. Воскрекасенко); Колісник уражений пішов від неї, не сказавши ні слова навпаки (Панас Мирний); — Це ж такий, що слово впоперек скажеш — і задушить на дорозі (Григорій Тютюнник); Ніхто не зважиться накриво слово сказати Олексію Івановичу (Панас Мирний); Така добра вдалася, що ніколи й слова насторч не скаже (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упоперек — упо́перек прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. упоперек — [ўпопеиреик] = впоперек присл. Орфоепічний словник української мови
  3. упоперек — УПО́ПЕРЕК див. впо́перек. Словник української мови у 20 томах
  4. упоперек — див. впоперек. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. упоперек — Упо́перек, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. упоперек — УПО́ПЕРЕК див. впо́перек. Словник української мови в 11 томах
  7. упоперек — Упоперек нар. Поперекъ. Було вчити хлопця, як упоперек лавки лежав. Ном. № 6009. Словник української мови Грінченка