упростяж

ЦУ́ГОМ присл. (по кілька пар коней, волів тощо, запряжених одне за одним), ВСТЯЖ (УСТЯ́Ж), ВПРО́СТЯЖ (УПРО́СТЯЖ), ВПРО́ТЯЖ (УПРО́ТЯЖ). Пролетіли мимо запряжені цугом в закриті сани восьмеро коней (Н. Рибак); Ворог готує нові жахи; звозять на кам'яну загату шестериками й восьмериками устяж тяженькі гармати, повертають їх пащами до пригороду й набивають смертодайним знаряддям (М. Старицький); Через два дні дві пари волів впростяж привезли до Балабухи на подвір'я прездорову махину (І. Нечуй-Левицький); Семенові непоганим видалось мати "двір" високий, мов дзвіницю, а їздити впротяж баскими кіньми (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упростяж — упро́стяж прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. упростяж — див. уздовж Словник синонімів Вусика
  3. упростяж — УПРО́СТЯЖ див. впро́стяж. Словник української мови у 20 томах
  4. упростяж — (впростяж), присл., діал. Цугом, вервечкою, один за одним. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. упростяж — Упростяж нар. Цугомъ. О. 1861. IV. 157. Словник української мови Грінченка