упідлеглити

ПІДПОРЯДКУВА́ТИ (поставити щось у залежність від когось, чогось), ПІДКОРИ́ТИ, УПІДЛЕ́ГЛИТИ рідше; ОСІДЛА́ТИ розм. (поставити в залежність від себе, своєї волі). — Недок.: підпорядко́вувати, підкоря́ти (підко́рювати рідше). Здавалося, що кожний крок він підпорядкував якомусь лише одному твердому вирішенню (Г. Епік); Перекладач дуже часто стоїть перед небезпекою — або підкорити рідну мову іншомовній стихії, або, навпаки, нарядити мову перекладу в дуже національні, специфічно національні шати (М. Рильський); (Генерал:) Є обставини й події, яких ми ще не встигли осідлати (О. Левада).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упідлеглити — упідле́глити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. упідлеглити — УПІДЛЕ́ГЛИТИ, лю, лиш, док., кого. Поставити кого-, що-небудь під безпосереднє керівництво когось, чогось, підпорядкувати комусь. Словник української мови у 20 томах
  3. упідлеглити — -лю, -лиш, док., перех. Поставити кого-, що-небудь під безпосереднє керівництво когось, чогось, підпорядкувати комусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. упідлеглити — УПІДЛЕ́ГЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Поставити кого-, що-небудь під безпосереднє керівництво когось, чогось, підпорядкувати комусь. Словник української мови в 11 томах