усиляти

ПРОТЯГА́ТИ (ПРОТЯ́ГУВАТИ) (тягнучи, просувати крізь що-небудь, попід чимсь), ПРОСМИ́КУВАТИ, ПРОШМО́РГУВАТИ розм.; ВСИЛЯ́ТИ (УСИЛЯ́ТИ), ПРОСИЛЯ́ТИ, ЗАТЯ́ГУВАТИ (ЗАТЯГАТИ), ЗАСИ́ЛЮВАТИ (ЗАСИЛЯ́ТИ) розм. (нитку в якийсь отвір). — Док.: протягти́ (протягну́ти), просмикну́ти, прошморгну́ти, ушморгну́ти розм. всили́ти (усили́ти), просилити, затягну́ти (затягти́), засили́ти. Бере (Гільзе) помаленьку нитку з основи і прикладає до вічка в переборі, а син з другого боку чіпляє за нитку дротяним гачком і протягає її крізь вічко (переклад Лесі Українки); Роззувши Кобзу, протягли йому попід руками вірьовку (О. Стороженко); Просмикнути стрічку в кільце; Тато.. у сто п'ять літ людям чоботи латали, без окулярів дратву всиляючи за шилом (І. Волошин); — Хіба ти не бачиш, що в печі обід недоварений..? — Та вже ж бачу, не повилазило, — обізвалася Мотря, затягуючи нитку в вушко (І. Нечуй-Левицький); (Цимбальський:) А кілько разів на день ви засиляєте нову дратву? (І. Франко). — Пор. 1. просо́вувати.