утвір

ВИ́ТВІР (те, що утворилося внаслідок розвитку чого-небудь або якоїсь дії, є породженням, наслідком чого-небудь), ТВОРІ́ННЯ, У́ТВІР, УТВО́РЕННЯ. Марево.. блякло на сонці, відкриваючи очам нові й нові чудові витвори натури-матінки... (М. Олійник); Квіти — чудові творіння природи (з газети); Квіткова брунька — ..складний морфологічний утвір (з журналу); Білки — це дуже складні утворення з великими молекулами (з журналу).

ТВІР (зроблене, створене ким-небудь; те, що реально існує в тій чи іншій формі), ВИ́ТВІР, У́ТВІР, ПРА́ЦЯ, РОБО́ТА, ТРУД розм., ТВОРІ́ННЯ розм., ТВО́РИВО заст.; ПИСА́ННЯ, О́ПУС жарт., зневажл. (наслідок літературної, наукової роботи тощо); ДОСЛІ́ДЖЕННЯ, РО́ЗВІДКА, ТРАКТА́Т заст. (наукова праця). Давно вже суворий націлився критик На мій, як життя, недовершений твір (Л. Первомайський); На стінці два разки намиста І твір, що виткали ткачі (А. Малишко); Різьбярі розіклали свої витвори найтоншої роботи (В. Кучер); — От.. подарунок (меч і щит) тобі від Вулкана, Утвір мистецький його (М. Зеров); (Джонс:) Ви, певне, збираєтесь продати вашу працю (скульптуру) кудись далеко в церкву католицьку? (Леся Українка); За два дні Василь Васильович повертав учням роботу по літературі (О. Донченко); На чужий труд ласий не будь (М. Номис); Зоріє ранок, промінь б'є — В вікні великий світ. Залізом, зеленню встає Творіння наших літ (П. Воронько); (Антей:) Та хто ж тобі натхне вогонь живий, коли з творця ти творивом зробився? (Леся Українка); Він зібрав писання всіх давнішніх, нових і найновіших філософів (І. Нечуй-Левицький); — Не сподівався я почути свій скромний опус у такому виконанні (Л. Дмитерко); Значну кількість досліджень Франка присвячено різноманітним жанрам українського фольклору (з журналу); Може, надійде черга й публікації історичних розвідок Бантиша-Каменського, М. Костомарова, Д. Мордовця.. (з газети); — Ви, професори, пишіть свої книги і трактати зрозуміло, бо ви промовляєте до розуму (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утвір — у́твір іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. утвір — -вору, ч. 1》 Те, що створене ким-небудь, що становить наслідок творчої діяльності, якоїсь праці. 2》 Те, що виникло як наслідок певних природних процесів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. утвір — У́ТВІР, вору, ч. 1. Те, що створене ким-небудь, що становить наслідок творчої діяльності, якоїсь праці. Писар переписав свій утвір церковними буквами (І. Словник української мови у 20 томах
  4. утвір — У́твір, -вору; у́твори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. утвір — У́ТВІР, вору, ч. 1. Те, що створене ким-небудь, що становить наслідок творчої діяльності, якоїсь праці. Писар переписав свій утвір церковними буквами (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах