утиск
ГНІТ (насильний вплив на кого-небудь), ГНО́БЛЕННЯ, ПРИГНО́БЛЕННЯ, ПРИГНІ́ЧЕННЯ, У́ТИСК (перев. мн.), ПРИ́ТИСК, НАГНІ́Т діал. — Я.. у незламную радість озброю народную душу, — гніт фараонів, кормига чужинців її не здолає (Леся Українка); Національне гноблення; Піднялася вся нація.. відплатити за зневагу прав своїх, за поругу звичаїв, за безчинства чужоземних панів, за пригноблення (О. Довженко); Гостро говорив (Т. Шевченко) на слідстві про пригнічення панами народу (П. Колесник); В нужді та в утисках ми бились (М. Вороний); В жартівливій формі порушувано (в інтермедії) не раз найтяжчі рани народного життя: притиски з боку панів, нещастя релігійних роздорів і т. ін. (І. Франко). — Пор. нево́ля.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- утиск — у́тиск іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- утиск — Гнобительство, гноблення, с гніт, р. притиск, мн. УТИСКИ, переслідування, гоніння, нагінка Словник синонімів Караванського
- утиск — -у, ч. Насильне, несправедливе обмежування чиїх-небудь прав та дій. Великий тлумачний словник сучасної мови
- утиск — У́ТИСК, у, ч. Насильне, несправедливе обмежування чиїх-небудь прав та дій. [Василина:] Так упеклися мені його [чоловіка] знущання, його утиски та катування, що я не то його, а всіх, хто до його прихильний, ненавиджу (Б. Словник української мови у 20 томах
- утиск — У́тиск, -ку; у́тиски, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- утиск — У́ТИСК, у, ч. Насильне, несправедливе обмежування чиїх-небудь прав та дій. [Василина:] Так упеклися мені його [чоловіка] знущання, його утиски та катування, що я не то його, а всіх, хто до його прихильний, ненавиджу (Гр. Словник української мови в 11 томах
- утиск — У́ти́ск, -ку м. Притѣсненіе, угнетеніе. Шейк. Словник української мови Грінченка