уторік

ТОРІ́К, ВТОРІ́К (УТОРІ́К) розм., ТОГІ́Д (ТОГІ́ДЬ) діал. — Торік я тебе брав на те полювання, то ти мусив бачити, як я справлявся (Марко Вовчок); Ковинський розказує, як його вторік посилали яблука красти (А. Свидницький); — Тепер ти мені і з цим, і з тим, а як я тогід посилав за тобою на толоку, то ти ще й писок розпустила: — Не піду, каже, на попа робити (Лесь Мартович).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уторік — уторі́к прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. уторік — УТОРІ́К див. вторі́к. Словник української мови у 20 томах
  3. уторік — див. вторік. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. уторік — Уторі́к, присл. = торі́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. уторік — УТОРІ́К див. вторі́к. Словник української мови в 11 томах
  6. уторік — Уторік нар. = торік. А!... ви знов у горох!... як уторік. Св. Л. 140. Словник української мови Грінченка