уторік
ТОРІ́К, ВТОРІ́К (УТОРІ́К) розм., ТОГІ́Д (ТОГІ́ДЬ) діал. — Торік я тебе брав на те полювання, то ти мусив бачити, як я справлявся (Марко Вовчок); Ковинський розказує, як його вторік посилали яблука красти (А. Свидницький); — Тепер ти мені і з цим, і з тим, а як я тогід посилав за тобою на толоку, то ти ще й писок розпустила: — Не піду, каже, на попа робити (Лесь Мартович).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- уторік — уторі́к прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- уторік — УТОРІ́К див. вторі́к. Словник української мови у 20 томах
- уторік — див. вторік. Великий тлумачний словник сучасної мови
- уторік — Уторі́к, присл. = торі́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- уторік — УТОРІ́К див. вторі́к. Словник української мови в 11 томах
- уторік — Уторік нар. = торік. А!... ви знов у горох!... як уторік. Св. Л. 140. Словник української мови Грінченка