ухекати

СТОМИ́ТИ (довести когось до втоми), УТОМИ́ТИ (ВТОМИ́ТИ), ЗМОРИ́ТИ, ЗАТОМИ́ТИ підсил. розм., ЗАМОРИ́ТИ розм., УМОРИ́ТИ (ВМОРИ́ТИ) розм., НАМОРИ́ТИ розм., ВИ́МОРИТИ розм., УХЕ́КАТИ (ВХЕ́КАТИ) розм., УХО́РКАТИ (ВХО́РКАТИ) діал.; ПРИТОМИ́ТИ, ПРИМОРИ́ТИ (не зовсім стомити); ПЕРЕВТОМИ́ТИ (надмірно стомити); ПОТОМИ́ТИ (всіх або багатьох); НАТОМИ́ТИ (когось або частини тіла); НАТРУДИ́ТИ, СТРУДИ́ТИ розм. (частини тіла); ПІДТОПТА́ТИ розм. (ноги); РОЗТРУСИ́ТИ розм. (стомити дорожньою тряскою); ПРОМАНІ́ЖИТИ розм. (вимучити, примусивши довго чекати). — Недок.: сто́млювати, томи́ти, уто́млювати (вто́млювати), змо́рювати, замо́рювати, вимо́рювати, затомля́ти, притомля́ти, перевто́млювати, нато́млювати, натру́джувати, труди́ти, стру́джувати, підто́птувати. Багатьох пастухів, переважно молодших, утомила довга дорога лісом (В. Гжицький); Борис пускав щуку, бажаючи її зморити, а потім уже витягти (В. Собко); До самого півдня, натомивши коня, блукає хлопець ярами та болотами (М. Стельмах); На чужому полі ніжки натомила, на чужій роботі ручки натрудила (Леся Українка); Кінь підкорився мені цілком. Возив мене так, ніби боявся скинути або розтрусити (Ю. Збанацький). — Пор. висна́жувати.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ухекати — ухе́кати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. ухекати — див. їсти Словник синонімів Вусика
  3. ухекати — УХЕ́КАТИ (ВХЕ́КАТИ), аю, аєш, док., кого, розм. 1. Те саме, що утоми́ти. – Не затівай, Миколо, бо нічого не вийде з твоєї молотьби. І машину спалиш, і людей ухекаєш (В. Кучер). 2. розм. Убити. Словник української мови у 20 томах
  4. ухекати — (вхекати), -аю, -аєш, док., перех., розм. 1》 Те саме, що утомити. 2》 діал. Убити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ухекати — УХЕ́КАТИ (ВХЕ́КАТИ), аю, аєш, док., перех., розм. 1. Те саме, що утоми́ти. — Не затівай, Миколо, бо нічого не вийде з твоєї молотьби. І машину спалиш, і людей ухекаєш (Кучер, Дорога.., 1958, 23). 2. діал. Убити. Словник української мови в 11 томах
  6. ухекати — Ухекати, -каю, -єш гл. 1) Утомить, уморить. Так ухекає того (товариша-молотника), що мусить і шапку геть. Сим. 198. 2) Сожрать. Собаки ухекали кляті. Екатер. у. Словник української мови Грінченка