ухнюпитися

ПОХНЮ́ПИТИСЯ розм. (від сорому, поганого настрою, смутку схилити голову, спрямувати погляд додолу), ПОНУ́РИТИСЯ, ПОСУ́ПИТИСЯ, НАХНЮ́ПИТИСЯ розм., УХНЮ́ПИТИСЯ діал. — Недок.: хню́питися, похню́плюватися рідше пону́рюватися, су́питися, нахню́плюватися. За Сергієм вийшла й Варвара Олексіївна. Важко похнюпившись, вона перебирала в голові сьогоднішні події (Г. Епік); Пішов Антосьо, понурився: чи з гори вбитись, чи в воді втопитись? (А. Свидницький); Посупившись, вернулась наньмичка у кімнату та й сіла у куток (Г. Квітка-Основ'яненко); Бабенко нахнюпився, перекинув волосся з потилиці на лоб, відвернувся (М. Руденко); По такій гадці стало Іванові омпно. Він ухнюпився, замовк, як води в рот набрав (Лесь Мартович).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ухнюпитися — ухню́питися дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. ухнюпитися — УХНЮ́ПИТИСЯ, плюся, пишся; мн. ухню́пляться; док., діал. Похнюпитися. Він ухнюпився, замовк, як води в рот набрав, та й мовчки приплентався домів [додому] (Л. Мартович). Словник української мови у 20 томах
  3. ухнюпитися — -плюся, -пишся; мн. ухнюпляться; док., діал. Похнюпитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ухнюпитися — УХНЮ́ПИТИСЯ, плюся, пишся; мн. ухню́пляться; док., діал. Похнюпитися. Він ухнюпився, замовк, як води в рот набрав, та й мовчки приплентався домів [додому] (Март., Тв., 1954, 36). Словник української мови в 11 томах