учора

ВЧО́РА (УЧО́РА) (у день, у добу, що передує сьогоднішньому), НАПЕРЕДО́ДНІ. Семен стрепенувся: те іржання нагадало йому, що він збирався вчора в дорогу (М. Коцюбинський); Повітря свіже, пахуче: учора над Запоріжжям пройшов ливний дощ (Остап Вишня); Напередодні звечора відбулася розмова між штурмовиками (М. Трублаїні).

НЕДА́ВНО (у недалекому минулому); НЕЩОДА́ВНО (не так давно); ВЧО́РА (УЧО́РА) (зовсім недавно). Сонце недавно зійшло (Г. Хоткевич); Молодий інженер, нещодавно одружений, я відпочивав з дружиною у свого інститутського приятеля (Л. Дмитерко); Трамвай, який ще позавчора був для киян заморським дивом, ще вчора — головним видом пересування.., сьогодні вже потроху набуває рис музейного експоната... (М. Рильський). — Пор. що́йно.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. учора — учо́ра прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. учора — пр., минулого дня, на передодні; ЯК ІМ. вчорашній день, МИНУЛЕ. Словник синонімів Караванського
  3. учора — УЧО́РА див. вчо́ра. Словник української мови у 20 томах
  4. учора — див. вчора. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. учора — як (мов, ні́би і т. ін.) сього́дні (учо́ра, що́йно і т. ін.) приве́зений, несхв. 1. з дієсл. Відчужено, осторонь, ніяковіючи і т. ін. — Чого ти стоїш, ніби сьогодні привезена? Он зосталось тіста на руках на цілий хліб. Фразеологічний словник української мови
  6. учора — Учо́ра, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. учора — УЧО́РА див. вчо́ра. Словник української мови в 11 томах
  8. учора — Учора нар. Вчора. І вчора орав, і сьогодня орав. н. п. Словник української мови Грінченка