1. Словник синонімів української мови

учувати

ВІДЧУВА́ТИ (сприймати органами чуття), ПОЧУВА́ТИ, ЧУ́ТИ, УЧУВА́ТИ (ВЧУВА́ТИ), ПОЧУВА́ТИСЯ, ЗАЧУВА́ТИ рідше, СПОЧУВА́ТИ розм. рідше, ДІЗНАВА́ТИ (ДОЗНАВА́ТИ) розм. рідше, ОЧУВА́ТИ діал. — Док.: відчу́ти, почу́ти, учу́ти (вчу́ти), почу́тися, зачу́ти, спочу́ти, дізна́ти (дозна́ти), очу́ти. Їй здалося, ніби вона відчуває пахощі троянд (М. Трублаїні); Він почував огонь од її гарячого лиця (І. Нечуй-Левицький); Я не ворушу ліктем.. Я чую пульсацію крові на шкірі руки (Ю. Яновський); Доря почув холодок в тілі (М. Коцюбинський); Вона підвелася і тепер тілько вчула, як щеміли її коліна (Панас Мирний); Почуваючись, що вже не служить сила, зложив (Шрам) з себе полковництво, постригсь у попи (П. Куліш); Пісні соловейкові дзвінко-сріблясті! Невже ви замовкли, минули? О ні, ще не час! Ще ж бо ми не дізнали всіх див чарівливої ночі (Леся Українка); — Бодай вам було легко так ту славу пускати, як мені очувати (С. Васильченко).

ЧУ́ТИ (сприймати за допомогою органів слуху), УЧУВА́ТИ (ВЧУВА́ТИ), ДОЧУВА́ТИ розм., ЗАЧУВА́ТИ діал., ПОЧУВА́ТИ фольк. Орися чула, як він дихає і як у нього в грудях щось шваркотить і присвистує (Григорій Тютюнник); В тій тиші Марія ясно вчувала, як за долиною шумить море (В. Кучер); Просто розкажіть, що у вас трапилося, бо я на старість погано дочуваю (О. Іваненко); Як тільки зачую чиюсь ходу, зараз колотиться серце (М. Коцюбинський); Ой почувайте і повидайте, що на Вкраїні постало (Словник Б. Грінченка). — Пор. 1. почу́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. учувати — учува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. учувати — Чути, відчувати; (щось нерозкрите) добачати, здогадуватися; (голос) відтворювати собі. Словник синонімів Караванського
  3. учувати — УЧУВА́ТИ (ВЧУВА́ТИ), а́ю, а́єш, недок. УЧУ́ТИ (ВЧУ́ТИ), у́ю, у́єш, док., що. 1. Сприймати слухом, чути. В тій тиші Марія ясно вчувала, як за долиною шумить море (В. Кучер); – О, якби та юрба неправдива Вчула, як я тепер заспіваю!... Словник української мови у 20 томах
  4. учувати — (вчувати), -аю, -аєш, недок., учути (вчути), -ую, -уєш, док., перех. 1》 Сприймати слухом, чути. 2》 Сприймати органами чуття, відчувати. || тільки док. Розпізнати що-небудь органами чуття. 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. учувати — УЧУВА́ТИ (ВЧУВА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УЧУ́ТИ (ВЧУ́ТИ), у́ю, у́єш, док., перех. 1. Сприймати слухом, чути. В тій тиші Марія ясно вчувала, як за долиною шумить море (Кучер, Чорноморці, 1956, 423); — О, якби та юрба неправдива Вчула, як я тепер заспіваю!... Словник української мови в 11 томах