ушнуровувати
ЗВ'Я́ЗУВАТИ (з'єднувати, скріплювати що-небудь за допомогою мотузка, ланцюга і т. ін.), В'ЯЗА́ТИ, ВИВ'Я́ЗУВАТИ (старанно); СКРУ́ЧУВАТИ, УШНУРО́ВУВАТИ (ВШНУРО́ВУВАТИ) (туго); ПРИВ'Я́ЗУВАТИ, ПІДВ'Я́ЗУВАТИ, ПРИПИНА́ТИ (щось до чогось). — Док.: зв'яза́ти, ви́в'язати, скрути́ти, ушнурува́ти (вшнурува́ти), прив'яза́ти, підв'яза́ти, припну́ти (прип'ясти́). Валерик швидко зняв з ніг лижі, зв'язав їх докупи і закинув за плечі (Ю. Збанацький); Шпагату нема — біжи, Порфире, юкки наріж! Дехто з переселенців аж не вірив: бур'яном в'язати? А ти спробуй, воно міцніше за капрон... (О. Гончар); Чугай вшнуровує солому.., щоб не порозтрушувати (М. Зарудний); Улас достав дві міцні вірьовки, прив'язав один кінець до ялини (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ушнуровувати — ушнуро́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- ушнуровувати — УШНУРО́ВУВАТИ (ВШНУРО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УШНУРУВА́ТИ (ВШНУРУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., що. 1. Зв'язувати що-небудь міцно, стягуючи кінці мотузка, шнурка і т. ін. Чугай вшнуровує солому, зав'язує на рублеві міцні вузли, щоб не порозтрушувати (М. Словник української мови у 20 томах
- ушнуровувати — (вшнуровувати), -ую, -уєш, недок., ушнурувати (вшнурувати), -ую, -уєш, док., перех. 1》 Зв'язувати що-небудь міцно, стягуючи кінці мотузка, шнурка і т. ін. 2》 Стягувати шнурками що-небудь, просовуючи їх крізь спеціальні дірочки (на взутті, одязі і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- ушнуровувати — УШНУРО́ВУВАТИ (ВШНУРО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УШНУРУВА́ТИ (ВШНУРУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., перех. 1. Зв’язувати що-небудь міцно, стягуючи кінці мотузка, шнурка і т. ін. Чугай вшнуровує солому, зав’язує на рублеві міцні вузли, щоб не порозтрушувати (Зар. Словник української мови в 11 томах