ущасливити
ОЩАСЛИ́ВЛЮВАТИ (робити щасливим кого-небудь), ЩАСЛИ́ВИТИ, УЩАСЛИ́ВЛЮВАТИ (ВЩАСЛИ́ВЛЮВАТИ). — Док.: ощасли́вити, ущасли́вити (вщасли́вити), ощасти́ти заст. Батьки повірили, що на долю цієї дитини випало ощасливлювати інших (Ірина Вільде); Мав нахил він один — охоту дарувать, Щасливити людей (М. Рильський); Лише загальне добро може ущасливити одиницю (Н. Кобринська).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ущасливити — ущасли́вити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- ущасливити — УЩАСЛИ́ВИТИ див. ущасли́влювати. Словник української мови у 20 томах
- ущасливити — див. ущасливлювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ущасливити — УЩАСЛИ́ВИТИ див. ущасли́влювати. Словник української мови в 11 томах
- ущасливити — Ущасливити, -влю, -виш гл. Осчастливить. Розкажу вам, як Создатель мою душу ущасливив. К. Псал. 147. Словник української мови Грінченка