уявити

УЯВЛЯ́ТИ (викликати, створювати якийсь образ в уяві, думках, свідомості), ПРОЗИРА́ТИ, ПРИГА́ДУВАТИ рідше, ВИОБРА́ЖУВАТИ діал.; ДОМАЛЬО́ВУВАТИ, ДОМИ́СЛЮВАТИ, ПРИМИ́СЛЮВАТИ (додавати в думках до чогось). — Док.: уяви́ти, прозирну́ти, пригада́ти, ви́образити, домалюва́ти, доми́слити, прими́слити. Соломії не так жалко було себе, як Остапа; вона уявляла собі, як він тепер лежить, хворий і самотній у пущі й вигляда її з очеретів (М. Коцюбинський); Що, коли справді одберуть од неї землю? Вона пригадати не зможе, що тоді буде з нею (Панас Мирний); — І як же ви, пані, виображуєте собі нашу дальшу подорож, нашу будущину? (І. Франко); Не вирізьбився у пам'яті батьків образ, і він у мислях домальовував його (А. Хижняк); Те, що не побачить око, домислить хлоп'яча фантазія (Д. Бедзик).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уявити — Уявити. Ось фраза: “Щоб уявити значення (важливість, цінність чи, навпаки, шкідливість) чого-небудь, наведемо такі дані (факти)”. Зміст її хибний. Адже особа, яка збирається наводити певні дані, вже уявляє значення чи характер того, про що веде мову. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. уявити — уяви́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. уявити — [уйавитие] уйаўл'у, уйавиеш, уйаўл'ат'; нак. -ви, -в'іт' Орфоепічний словник української мови
  4. уявити — УЯВИ́ТИ див. уявля́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. уявити — див. уявляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. уявити — Уяви́ти, -влю́, -виш, -влять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. уявити — УЯВИ́ТИ див. уявля́ти. Словник української мови в 11 томах
  8. уявити — Уявити, -ся см. уявляти. Словник української мови Грінченка