1. Словник синонімів української мови

фантазер

ВИГА́ДНИК (той, хто легко вигадує, видумує, людина з живою уявою), ФАНТАЗЕ́Р, ВИГА́ДЬКО розм. Вжахнуло вчительку те, що сталося з ним, вчорашнім жартуном, вигадником (О. Гончар); — Він великий фантазер і мрійник. Як щось вигадає, то потім певен, ніби так і справді було (М. Трублаїні); Королева знала, що з нього неабиякий вигадько і веселун (переклад М. Лукаша). — Пор. витівни́к.

ФАНТАЗЕР (людина, схильна до фантазій, мрій), ФАНТАСТ, МРІЙНИК, УТОПІ́СТ книжн. (той, хто захоплюється нереальними мріями); ПРОЖЕКТЕ́Р ірон. (той, хто вигадує прожекти). — Ох і вигадько ж ти! Ох і фантазер! — всміхалася мати щасливо (О. Гончар); (Ада:) Ви, Івасю, все ще непоправний фантаст, як я бачу (Мирослав Ірчан); Хороша він, чесна людина, але жив наче за хмарами... Мрійник, прекраснодушний мрійник (З. Тулуб); Старший механік служив на "Буревіснику" четвертий рік і вже славився на весь флот як "прожектер" (М. Трублаїні).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фантазер — (той, хто схильний до фантазій, мрій) фантаст, мрійник, (захоплюється нереальними мріями) утопіст, ірон. (хто видумує нездійсненні проекти) прожектер. Словник синонімів Полюги
  2. фантазер — фантазе́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. фантазер — Мрійник, будівник казкових замків, романтик, Дон-Кіхот, прожектер, (творець утопій) утопіст; фантаст. Словник синонімів Караванського
  4. фантазер — ФАНТАЗЕ́Р, а, ч. Той, хто любить фантазувати (у 1, 2 знач.). Лабораторний працівник з нього, мовляв, непоганий, але ж він перш за все – мрійник, фантазер (Ю. Шовкопляс); – Ви ще не знаєте мого Вову. Він великий фантазер і мрійник. Словник української мови у 20 томах
  5. фантазер — -а, ч. Той, хто любить фантазувати (у 1, 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. фантазер — фантазе́р 1. Людина, що живе мріями, мрійник. 2. Особа, яка видає свої фантазії за дійсність. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. фантазер — Фантазе́р, -зе́ра; -зе́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. фантазер — ФАНТАЗЕ́Р, а, ч. Той, хто любить фантазувати (у 1, 2 знач.). Лабораторний працівник з нього, мовляв, непоганий, але ж він перш за все — мрійник, фантазер (Шовк., Інженери, 1956, 40); — Ви ще не знаєте мого Вову. Він великий фантазер і мрійник. Словник української мови в 11 томах
  9. фантазер — рос. фантазер людина, що живе фантазіями, мріями, мрійник, видає свої ілюзії за дійсність. Eкономічна енциклопедія