фетр

ПОВСТЬ (цупкий матеріал, виготовлений з вовни способом валяння), ПОВСТИ́НА, ПО́ВСТКА розм., ЛЯ́МЕЦЬ діал.; ФЕТР (тонкий, найвищого сорту). Батько з сином в обшитих старою повстю чоботах топталися серед широкого двору (К. Гордієнко); Скобенко видобув із брички велику татарську повстину та розтягнув її над землею між возом і деревом, наче шатро (Юліан Опільський); Мов копиці сіна, які бачив хлопець колись у Кустанаї на базарі, стоять казахські округлі намети, криті повсткою (О. Донченко); Про його духовне походження свідчили не лише прізвища та довга, збита лямцем, сіро-каштанова чуприна, а й манера говорити (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фетр — фетр іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. фетр — див. ПОВСТЬ, Словник синонімів Караванського
  3. фетр — ФЕТР, у, ч. Тонка щільна повсть найвищого сорту, з якої виготовляють капелюхи, валянки тощо. З коротких волокнинок [бавовняних], або підпушку, виробляють вату для медичних потреб та одягу, штучний фетр (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. фетр — -у, ч. Тонка щільна повсть найвищого сорту, з якої виготовляють капелюхи, валянки тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. фетр — (франц. feutre – повсть) матеріал, одержаний після валяння пуху, переважно кролячого, рідше з відходів хутра інших звірів. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. фетр — ФЕТР, у, ч. Тонка щільна повсть найвищого сорту, з якої виготовляють капелюхи, валянки тощо. З коротких волокнинок [бавовняних], або підпушку, виробляють вату для медичних потреб та одягу, штучний фетр (Техн. культ., 1956, 217). Словник української мови в 11 томах