форкати

ПИ́РХАТИ (видавати глухі звуки, шумно випускаючи повітря через ніс), ПИ́РСКАТИ, ЧМИ́ХАТИ, ПО́РСКАТИ розм., ПРИ́СКАТИ розм., ПРИ́ХАТИ розм.; ПРИ́ХКАТИ розм.; ФО́РКАТИ, ФИ́РКАТИ, ХО́РКАТИ, ФУ́РКАТИ розм., ФУ́КАТИ діал. (перев. про коней). — Док.: пи́рхнути, пи́рснути, чми́хнути, порснути, при́снути, при́хнути, фо́ркнути, фи́ркнути, хо́ркнути, фу́ркнути, фу́кнути. Котяться вівці, пирхають на бігу, кривлять старечі губи (М. Коцюбинський); Конячка.. бадьоро пирскала білими від паморозі ніздрями (П. Панч); Собаки поволі верталися до лісу, чмихаючи і потріпуючи ушима (С. Васильченко); Гнідко.. плив тихо, раз по раз порскаючи та хропучи (Панас Мирний); Біля ґанку прискали осідлані коні (З. Тулуб); За кожним ударом грому кінь здригався і тривожно форкав (В. Гжицький); Фиркали коні, тупотіли на місці копитами (Н. Рибак); З коней падала біла піна, вони втомлено хоркали (А. Хижняк); Розпалював вогнище Корон, лігши на сніг. Він дув з усіх сил, ніби під щоки заклав по яблуку, дув, фуркаючи (П. Автомонов); Рикає (худоба), фукає і оглядається неспокійними очима, коли чує десь смерть коло себе (Г. Косинка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. форкати — фо́ркати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. форкати — див. ПИРХАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. форкати — див. говорити; пирхати Словник синонімів Вусика
  4. форкати — див. фиркати Словник чужослів Павло Штепа
  5. форкати — ФО́РКАТИ, аю, аєш, недок., без дод. Видавати глухий уривчастий звук, випускаючи з шумом повітря з ніздрів, рота (перев. про коней). Залубеньки стояли на місці. Коні форкали і перебирали ногами, бажаючи бігти до стайні (І. Словник української мови у 20 томах
  6. форкати — форкати не змовчати у відповідь, огризатися, бурчати (м, ср, ст)|| = пискувати Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. форкати — -аю, -аєш, недок., без додатка або чим. Видавати глухий уривчастий звук, випускаючи з шумом повітря з ніздрів, рота (перев. про коней); фиркати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. форкати — ФО́РКАТИ, аю, аєш, недок., без додатка або чим. Видавати глухий уривчастий звук, випускаючи з шумом повітря з ніздрів, рота (перев. про коней). Залубеньки стояли на місці. Коні форкали і перебирали ногами, бажаючи бігти до стайні (Фр. Словник української мови в 11 томах
  9. форкати — Форкати, -каю, -єш гл. Фыркать. Вх. Уг. 277. Словник української мови Грінченка