формений

СПРА́ВЖНІЙ (цілком подібний до кого-, чого-небудь), ТИПО́ВИЙ, ЦІЛКОВИ́ТИЙ, СПРАВДЕ́ШНІЙ розм., СПРА́ВДІШНІЙ розм., СТОПРОЦЕ́НТНИЙ розм., ЧИ́СТИЙ розм., ФО́РМЕНИЙ розм., СУ́ЩИЙ розм., ПРЯМИ́Й розм., ДОСТЕМЕ́ННИЙ розм., ФОРМА́ЛЬНИЙ заст., СУ́ТИЙ рідше. — Юрій! — гукнув він, лежачи над струмком. — Справжній тобі нарзан!.. Покуштуй! (О. Гончар); Палійчук — се кучерявий повногубий хлопець, типовий сільський донжуан (Г. Хоткевич); Хто їде лише на трійках? Цілковитий нездара або найбільший лінюх (Ірина Вільде); Він жив за твердим розкладом, життям справдешнього спартанця (Л. Дмитерко); Ой ви, Тюхтій Іванович! Ви самі справдішня копиця сіна! (І. Нечуй-Левицький); Тепер всяк хам показує натуру, а нам мовчать? Се був би чистий страм! (Леся Українка); — Дозвольте доповісти, екселенц... Вся оця поліція — формені дармоїди (Ю. Яновський); — А вони, паніматка, на сідлі, сущий запорожець (Д. Мордовець); До неї доноситься їх несамовитий регіт... Ні жалю, ні серця немає!.. Прямі собаки, прости Господи! (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. формений — фо́рмений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. формений — [формеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. формений — ФО́РМЕНИЙ, а, е. 1. Прикм. до фо́рма 10; який є формою або частиною форми. На грудях [у панка] одтопирились [відстовбурчилися] верхні краї форменого сюртука, застебнутого внизу на два ґудзики (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
  4. формений — -а, -е. 1》 Прикм. до форма 10). || Який є формою або частиною форми. 2》 розм. Справжній, дійсний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. формений — ФО́РМЕНИЙ, а, е. 1. Прикм. до фо́рма 10; який є формою або частиною форми. На грудях [у панка] одтопирились [відстовбурчилися] верхні краї форменого сюртука, застебнутого внизу на два гудзики (Мирний, І, 1949, 253)... Словник української мови в 11 томах