фіал
КЕ́ЛИХ (посуд для пиття вина та інших напоїв), ЧА́РА, ФІА́Л поет., заст., ПУ́ГАР (ПО́ГАР) діал.; КУ́БОК (подібний посуд великого розміру). Наповнимо келих за долю Вкраїни (М. Нагнибіда); Розм'як Зевес, як після пару, І вижлуктив підпінка чару (І. Котляревський); Недопиване вино блищало в золотих та срібних кубках та пугарях (І. Нечуй-Левицький); — Жінко, принеси погари, вип'ємо з Юрком за щастя Ганьки і Степана (М. Томчаній); — А де ж той кубок золотий і те дання уроче? Тепер свідомо я до дна його доп'ю охоче (Леся Українка). — Пор. бока́л.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фіал — фіа́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- фіал — Нижня частина кадильниці — чаша, у яку кладуть вугілля та ладан Словник церковно-обрядової термінології
- фіал — ФІА́Л, а, ч. 1. У Стародавній Греції – широка плоска чаша з тонкими стінками й злегка загнутими всередину вінцями. [Хуса:] Сьогодні в мене будуть гості з Риму .. Словник української мови у 20 томах
- фіал — -а, ч. 1》 У Стародавній Греції – широка плоска чаша з тонкими стінками й злегка загнутими всередину вінцями. 2》 заст., поет. Келих. 3》 У готичній архітектурі – декоративне вінчання пінаклей, щипців, контр-форсів у вигляді піраміди, фігурного шпиля та ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фіал — фіа́л (грец. φιάλη) у Стародавній Греції низька чаша із загнутими всередину вінцями для побутових і культових потреб. Словник іншомовних слів Мельничука
- фіал — ФІА́Л, а, ч. 1. У Стародавній Греції — широка плоска чаша з тонкими стінками й злегка загнутими всередину вінцями. [Xуса:] Сьогодні в мене будуть гості з Риму.. Не забувай, що треба подавати фіали грецькі та етруські вази (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- фіал — (нім.) Фігурний пірамідальний гострокінцевий шпиль над пінаклем, щипцем або балдахіном, який прикрашено крабами та увінчано хрестоцвітом. Архітектура і монументальне мистецтво