філозоф

ФІЛО́СОФ (фахівець з філософії), ЛЮБОМУ́ДР заст., ФІЛОЗОФ заст.; МЕТАФІ́ЗИК заст. (той, хто переважно займається питаннями, що виходять за межі досліду). У Європі, серед греків розумніші люди, філософи (любомудри) стали навчати, що всі люди однакові (М. Драгоманов); Він ішов поважною ходою жреця або давнього філозофа (І. Нечуй-Левицький).

ФІЛОСОФ (людина, здатна до філософського мислення або схильна до абстрактних міркувань), МИСЛИ́ТЕЛЬ, МУДРЕ́ЦЬ, МУДРІ́Й ірон., МУДРА́К ірон., МУДРАГЕ́ЛЬ ірон., ЛЮБОМУ́ДР заст., ФІЛОЗОФ заст., ФІЛОЗОФІ́СТА заст., розм. — Слухати філософію може не всякий, але бути філософом, хоч якоюсь мірою, мусить бути кожна людина (О. Гончар); — Ви, Миколай Іванович, непоправний ідеаліст-мислитель. Кожда дрібниця наводить вас на якісь високі гадки (Г. Хоткевич); — Ох, мудрець ти в нас... Хвостиком від планети цікавишся, а спитай тебе, де живеш, де твоє місце на цій планеті, то навряд чи й зумієш на глобусі показати (О. Гончар); — Краще, коли б краще... Так нема ж цього. І ніякі мудрії цього не вимудрують, поки народ сам своєю головою та своїми руками за це не візьметься (А. Головко); Мудрагель! Куроп'я з'їв, а сказав, що само вгризлося (приказка); Багато було зроблено для того, щоб дослідити місце Сковороди в історії змагань філософської мислі.. Це допомогло вияснити справжній зміст українського любомудра (з газети); О, бачу я, що ви філозоф, ще й завзятий (В. Самійленко).