хирляк
СЛАБА́К розм. (той, хто має невелику фізичну силу), ХИРЯ́К розм., ХИРЛЯ́К розм., ЗДОХЛЯ́К зневажл., ЗДОХЛЯ́ТИНА (ДОХЛЯ́ТИНА) зневажл., ЗДОХЛЯ́КА зневажл.; МИ́РШАВЕЦЬ розм., ПЛЮГА́ВЕЦЬ зневажл., ПЛЮГА́Ш зневажл., ВИ́ШКВАРОК зневажл., ВИ́ШКВАРКА зневажл. (слабкий фізично і непоказний, неприємний зовнішнім виглядом). Здалеку Рубін здавався йому слабаком (І. Сенченко); Із завжди здорового, життєрадісного чоловіка перетворився (Степан) в хирляка, що ледве доліз до хатини (В. Гжицький); Єдиний син од Анни Ілля теж ріс, як і мати, слабосилий і нікчемний. Серед рум'яних боярчат виглядів якимсь здохляком (П. Загребельний); — О, знов приволік здохлятини, — гаркнула товста жінка, глянувши на хлопця (А. Головко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хирляк — хирля́к іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- хирляк — див. слабий; худий Словник синонімів Вусика
- хирляк — ХИРЛЯ́К, а́, ч., розм. Хворобливий, кволий, немічний чоловік. Із завжди здорового, життєрадісного чоловіка перетворився [Степан] в хирляка, який ледве доліз до хатини (В. Гжицький); Чоловік виявився кволим. Він хворіє, а Ружі не потрібний хирляк, який ось-ось має вмерти (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- хирляк — хирля́к (харла́к, хиря́к) виснажена, квола, хвороблива людина (м, ср, ст): В цих роках відбувались теж регулярні зустрічі зв'язкових ОУН (а власне, боєвого реферату ОУН) з учнями гімназії ... Лексикон львівський: поважно і на жарт
- хирляк — -а, ч., розм. Те саме, що хиряк. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хирляк — ХИРЛЯ́К, а́, ч., розм. Те саме, що хиря́к. Із завжди здорового, життєрадісного чоловіка перетворився [Степан] в хирляка, який ледве доліз до хатини (Гжицькнй, Чорне озеро, 1961, 84); Чоловік виявився кволим. Він хворіє, а Ружі не потрібний хирляк, який ось-ось має вмерти (Рад. літ-во, 2, 1974, 54). Словник української мови в 11 томах