хиряк

СЛАБА́К розм. (той, хто має невелику фізичну силу), ХИРЯ́К розм., ХИРЛЯ́К розм., ЗДОХЛЯ́К зневажл., ЗДОХЛЯ́ТИНА (ДОХЛЯ́ТИНА) зневажл., ЗДОХЛЯ́КА зневажл.; МИ́РШАВЕЦЬ розм., ПЛЮГА́ВЕЦЬ зневажл., ПЛЮГА́Ш зневажл., ВИ́ШКВАРОК зневажл., ВИ́ШКВАРКА зневажл. (слабкий фізично і непоказний, неприємний зовнішнім виглядом). Здалеку Рубін здавався йому слабаком (І. Сенченко); Із завжди здорового, життєрадісного чоловіка перетворився (Степан) в хирляка, що ледве доліз до хатини (В. Гжицький); Єдиний син од Анни Ілля теж ріс, як і мати, слабосилий і нікчемний. Серед рум'яних боярчат виглядів якимсь здохляком (П. Загребельний); — О, знов приволік здохлятини, — гаркнула товста жінка, глянувши на хлопця (А. Головко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хиряк — хиря́к іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. хиряк — див. слабий Словник синонімів Вусика
  3. хиряк — ХИРЯ́К, а́, ч., розм. Хвороблива, квола, немічна людина. Словник української мови у 20 томах
  4. хиряк — хиря́к → хирляк Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. хиряк — -а, ч., розм. Хвороблива, квола, немічна людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. хиряк — ХИРЯ́К, а́, ч., розм. Хвороблива, квола, немічна людина. Артамонов гірше не злюбив Павла, бачачи, що син уперто продовжує товаришувати з цим голодранцем, хиряком (Горький, Діло Артам., перекл. за ред. Варкентін, 1950, 85). Словник української мови в 11 томах