1. Словник синонімів української мови

хитрющий

ХИ́ТРИЙ (який для досягнення чогось діє непрямими, нерідко обманними шляхами), ЛУКА́ВИЙ, ХИТРЮ́ЩИЙ підсил. розм., ХИТРЮ́ЧИЙ підсил. розм., ШЕЛЬМІ́ВСЬКИЙ розм., ШЕЛЬМУВА́ТИЙ розм., ПРОНО́ЗЛИВИЙ розм., ПРОНО́ЗУВАТИЙ розм., ШТУДЕ́РНИЙ діал. — Цей Романко в мене хитрий, хоч кого обдурить (М. Коцюбинський); Не додержав слова лукавий боярин, не написав Сагайдачному про долю Коржеву (З. Тулуб); "Хитрющий же цей Тимко, зразу до командира — і вже ад'ютантом. І як я до такого не додумався!" (Ю. Збанацький); (Забрамський:) Що ти зробила з моїм альдегідом? Тепер він чудово з'єднався з іншими і прекрасно діє... Ах ти шельмівська дівчина! (П. Кочура); Це був найстарший чоловік із радних, дуже штудерний (Лесь Мартович). — Пор. підсту́пний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хитрющий — хитрю́щий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. хитрющий — див. хитрий Словник синонімів Вусика
  3. хитрющий — ХИТРЮ́ЩИЙ, рідко ХИТРЮ́ЧИЙ, а, е, розм. Дуже хитрий (у 1, 2 знач.). Ну й хитрющий же дід та мудрий... (С. Васильченко); Хитрючий дід, знає, що я в покрівельній справі нічогісінько не розумію, а, бач, підтримує авторитет (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. хитрющий — рідко хитрючий, -а, -е, розм. Дуже хитрий (у 1, 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хитрющий — ХИТРЮ́ЩИЙ, рідко ХИТРЮ́ЧИЙ, а, е, розм. Дуже хитрий (у 1, 2 знач.). Ну й хитрющий же дід та мудрий… (Вас., Вибр., 1954, 262); Хитрючий дід, знає, що я в покрівельній справі нічогісінько не розумію, а, бач, підтримує авторитет (Збан. Словник української мови в 11 томах