хлебонути

ВИ́ПИТИ (стати напідпитку внаслідок уживання алкогольних напоїв), ПІДВИ́ПИТИ розм., ПІДХМЕЛИ́ТИСЯ розм., ХИЛЬНУ́ТИ розм., ПІДПИ́ТИ розм., ХЛЕБНУ́ТИ розм., ХЛЕБОНУ́ТИ підсил. розм., ВРІ́ЗАТИ (УРІ́ЗАТИ) фам., КЛЮ́КНУТИ фам. Я помітив, що він випивши (Ю. Яновський); Підвипивши, він батогом посік на жінчиних плечах блузку (М. Стельмах); Березін десь хильнув через край, поліз уночі купатися і втопився (Я. Гримайло); — Сидоре, я до тебе маю діло, — каже Чіпка, коли вже трохи підпили (Панас Мирний); Дехто побував уже.. в шинку, дехто і геть-то хлебнув (Панас Мирний); — От клятий Барилка! І тут свого не пропустив. Таки напросився... Тепер він уріже! (В. Кучер); Усі були раді з такої вигадки; інші аж реготали: клюкнули вже зранку добре (П. Куліш).

СЬО́РБАТИ (набираючи ложкою, їсти рідку страву, видаючи певні звуки), ХЛЕБТА́ТИ (ХЛЕПТА́ТИ рідше) розм., ХЛИСТА́ТИ розм. — Док.: сьорбну́ти, сьорбону́ти підсил. хлебну́ти, хлебону́ти підсил. хлепну́ти, хлисну́ти. Нахиливсь (Карпо Петрович) над тарілкою і потиху почав сьорбати юшку, обводячи інколи оком світлицю (М. Коцюбинський); За кілька хвилин ми всі четверо разом із фурманом сиділи й хлебтали смачну картопляну юшку (О. Досвітній).