хлудина

РІ́ЗКА (зрізана або поламана тонка, гнучка гілка), ПРУТ, ХМИЗИ́НА, ХВОРОСТИ́НА, ДУБЕ́ЦЬ, ДУ́БЧИК розм., ХЛУДИ́НА розм.; ЛОЗИ́НА, ЛОЗА́ розм. (із стебла лози); ХЛИСТ (для верхової їзди, дресирування звірів тощо). Що із тебе, сухий дубе, Нічого не буде, А із мене, березини — Віники да різки (П. Чубинський); Била мене матуся Березовим прутом (пісня); Професор зосереджено щось креслив хмизиною по піску (О. Гончар); От уже клунок і хворостина від собак лежать на санчатах (М. Стельмах); Я мовчки одломив з верби молодий дубець — поганяти коня (Г. Косинка); Зломивши дубчика з кущів, Щоб півня добре стьобонути, Перехрестивсь він та й побрів (Я. Щоголів); Грицько, потрушуючи хлудиною, реготався (Панас Мирний); Мати взяла лозину й загнала свого хваленого хазяїна аж на піч (С. Чорнобривець); Панночка тим часом сіла на найближчу лавку і швидко-швидко збивала з-під ніг камінці хлистом (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хлудина — хлуди́на іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. хлудина — див. палиця Словник синонімів Вусика
  3. хлудина — ХЛУДИ́НА, и, ж., розм. Лозина, різка, хворостина. Грицько, потрушуючи хлудиною, реготався (Панас Мирний); – Та он у Хоми Хомича онуки – фронтовики. А проте баба Горпина і тепер іще щовечора ганяє його круг хати хлудиною (А. Словник української мови у 20 томах
  4. хлудина — Лозина Словник застарілих та маловживаних слів
  5. хлудина — -и, ж., розм. Лозина, різка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. хлудина — ХЛУДИ́НА, и, ж., розм. Лозина, різка. Грицько, потрушуючи хлудиною, реготався (Мирний, IV, 1955, 98); — Та он у Хоми Хомича онуки — фронтовики. Словник української мови в 11 томах