холодець
КИСІ́ЛЬ (драглиста страва з ягідного або фруктового сиропу, молока тощо, звареного з крохмалем або борошном); ХОЛОДЕ́ЦЬ розм., КУЛА́ГА діал. (пісна драглиста страва з борошна, іноді з ягодами або з фруктами); КИСЕЛИ́ЦЯ (страва зі слив та борошна або круп). Бабуся Юля.. передала молока, киселю зі смородини (П. Дорошко); У садку під грушею на кабицях варилися пісні борщі з вушками, карасями, черешнянки, холодці з вишень, з малини і полуниць (П. Панч); Нізчимний борщ йому обрид, Капуста і рулі та ще кулага тая (Л. Глібов); (Мати:) Ну жніте ж, дітоньки, а я піду, зварю вам киселиці на полудень (Леся Українка).
ХОЛОДЕ́ЦЬ (страва, яка стає драглистою при охолодженні), СТУДЕНЕ́ЦЬ, ЗА́ХОЛОД діал. Готувалося два гусаки, молоденьке порося, пироги з яблуками, холодець, кисіль (І. Микитенко); Дев'ятнадцять самих баранячих голів до захолоду сама посмалила (Ганна Барвінок).
Значення в інших словниках
- Холодець — Хо́лодець іменник чоловічого роду, істота населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- холодець — [холодец'] -лоудз'ц'у, ор. -лодзцем, м. (ў) -лоудз'ц'і Орфоепічний словник української мови
- холодець — ХОЛОДЕ́ЦЬ, дцю́, ч. 1. Драглиста страва, яку одержують при охолодженні м'ясного або рибного відвару з подрібненими шматочками м'яса чи риби; драглі, студень. Словник української мови у 20 томах
- холодець — -дцю, ч. 1》 Драглиста страва, яку одержують при охолодженні м'ясного або рибного відвару з подрібненими шматочками м'яса чи риби. 2》 Те саме, що холодник I. || розм. Кисіль. Великий тлумачний словник сучасної мови
- холодець — Холоде́ць, -лодцю́, в -дці́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- холодець — ХОЛОДЕ́ЦЬ, дцю́, ч. 1. Драглиста страва, яку одержують при охолодженні м’ясного або рибного відвару з подрібненими шматочками м’яса чи риби. Словник української мови в 11 томах
- холодець — Холодець, -дцю м. 1) Студень (кушанье). А дзус холодцю їсти. Ном. № 4744. 2) Окрошка, ботвинья (кушанье). 3) раст. Спаржа, Asperagus temiifolius. Словник української мови Грінченка