хранитель
ОХОРО́НЕЦЬ (той, хто охороняє кого-, що-небудь), ОХОРО́ННИК, ХРАНИ́ТЕЛЬ заст.; РИ́НДА іст. (при князях, царях); ЦЕ́РБЕР зневажл. (дуже пильний і злий). Він, як виросте, то якраз і стане на варті гирла й лиману, буде охоронцем птахів і риб (О. Гончар); Хто коло тебе в світі стане Святим Хранителем твоїм? І хто заступить? хто укриє Од зла людського в час лихий? (Т. Шевченко); — А коменданта я таки закидав гранатами в хаті, так і не вийшов глянути на своїх церберів... (М. Шеремет). — Пор. 2. вартови́й, 1. сто́рож.
ОХОРО́НЕЦЬ (той, хто піклується про збереження чого-небудь, стежить за дотриманням чогось), СТО́РОЖ, СТРАЖ заст., книжн., ХРАНИ́ТЕЛЬ заст. Зоня виконує в нашому домі роль охоронця моральності (Ірина Вільде); Ви права сторожі? Ні, право в вас Лиш щит, котрим безправ'я закриваєсь! (І. Франко); Страж тамтешнього порядку одразу здогадався, що перед ним гість (О. Гончар); І тільки село було вірним хранителем мови народної, село та найбідніші прошарки населення (П. Тичина).
Значення в інших словниках
- хранитель — храни́тель іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- хранитель — моск. опікун Словник чужослів Павло Штепа
- хранитель — ХРАНИ́ТЕЛЬ, я, ч., рідко. Те саме, що охоро́нець. Хто коло тебе в світі стане Святим хранителем твоїм? І хто заступить? хто укриє Од зла людського в час лихий? (Т. Шевченко); В 20-х рр. [XIX ст. Словник української мови у 20 томах
- хранитель — ХРАНИ́ТЕЛЬ, я, ч., рідко. Те саме, що охоро́нець. Хто коло тебе в світі стане Святим хранителем твоїм? І хто заступить? хто укриє Од зла людського в час лихий? (Шевч., II, 1953, 236); В 20-х рр. [XIX ст. Словник української мови в 11 томах
- хранитель — Хранитель, -ля м. Хранитель. І да поможуть мені всі святії хранителі. Чуб. І. 129. Словник української мови Грінченка