1. Словник синонімів української мови

хустя

БІЛИ́ЗНА збірн. (вироби з тканини, що одягаються безпосередньо на тіло або призначені для побутових потреб), ШМА́ТТЯ розм., ПЛА́ТТЯ заст., БІ́ЛЛЯ діал., ХУ́СТЯ діал. Молодиця намочила в ночвах білизну бійців, заходилася прати (Григорій Тютюнник); На ліжка послали чисту накрохмалену білизну, яка пахла лісом і річкою (В. Козаченко); Над берегом лежав камінь, де молодиці прали плаття і крохмалили його в березі в крохмалі з висівок (І. Нечуй-Левицький); Одно, що знала добре й чинила радо, — шила та вишивала білля (О. Кобилянська).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хустя — ху́стя іменник середнього роду білизна; хустки діал., збірн. Орфографічний словник української мови
  2. хустя — див. БІЛИЗНА; Р. одяг; п! ХУСТКА. Словник синонімів Караванського
  3. хустя — ХУ́СТЯ, я, с., діал. 1. збірн. Білизна. Дівчата перуть собі хустя, Веселий їх гурт гомонить (Леся Українка); Гафійка ловила хустя, що розметав вітер по дворі, як стадо білих гусей (М. Словник української мови у 20 томах
  4. хустя — -я, с., діал. 1》 збірн. Білизна. || Одяг. 2》 Хустки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хустя — Ху́стя, -тя, -тю, -тям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. хустя — ХУ́СТЯ, я, с., діал., 1. збірн. Білизна. Дівчата перуть собі хустя, Веселий їх гурт гомонить (Л. Укр., IV, 1954, 94); Гафійка ловила хустя, що розметав вітер по дворі, як стадо білих гусей (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  7. хустя — Хустя, -тя с. Бѣлье. Прала Параска шовкове хустя на льоду. Чуб. III. 300. Словник української мови Грінченка