цебрина
ЦЯ́МРИНА (в колодязі, штольні тощо), ЗРУБ, ЦЯ́БРИНА діал., ЦЯ́МРА діал., ЦЕБРИ́НА діал.; ЦЯ́МРИННЯ збірн. Над ямою цюкали теслі, роблячи цямрини до штольні (І. Франко); Дотовпившись нарешті до дерев'яного цебра, що стояв на зрубі колодязя, Духнович напився свіжої холодної води і ніби поздоровшав одразу (О. Гончар); Стоїть моє золото (Улас) коло самісінької криниці, а та криниця та ще без цябрини (С. Васильченко); Серед села тече ріка. Над берегом, коло горбка, Стоїть з цебринами керниця (С. Руданський); Саша перекинув ногу через цямриння — в штольню дренажного колодязя (Ю. Смолич).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цебрина — цебри́на іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
- цебрина — ЦЕБРИ́НА, и, ж., діал. Цямрина. Серед села тече ріка. Над берегом, коло горбка. Стоїть з цебринами керниця; В керниці чистая водиця (С. Руданський). Словник української мови у 20 томах
- цебрина — -и, ж., діал. Цямрина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цебрина — ЦЕБРИ́НА, и, ж., діал. Цямрина. Серед села тече ріка. Над берегом, коло горбка. Стоїть з цебринами керниця; В керниці чистая водиця (Рудан., Тв., 1959, 68). Словник української мови в 11 томах
- цебрина — Цебри́на, -ни ж. = цямрина. Найшов криничку. Тільки що став пить воду, та якось об цебрину і розбив те яйце. Рудч. Ск. І. 144. Словник української мови Грінченка