цмоковина
ДРАГОВИНА́ (ДРЯГОВИНА́) (грузьке, багнисте місце), ДРАГВА́ рідше, ГРУЖА́ВИНА розм., МЛА́КА діал., ЦМОКО́ВИНА діал., КАЛАБА́ТИНА діал. Поїзд поминув якусь річку і йшов крізь невисохлу ще від весняної поводі драговину (Л. Смілянський); (Лукаш:) Пробі! гину! В дряговину попав! Ой, смокче! тягне! (Леся Українка); Кругом болота. Виходу з них не буде, — хіба що в драгву з головою (С. Скляренко); Здобич вони діставали завжди, хоч би й з якої непролазної гружавини (Ю. Смолич); Понад опари розлогих млак виднілися дахи й комини невеликого підгірського містечка (Н. Кобринська); Це мокре? Я не таку цмоковину орав (Словник Б. Грінченка). — Пор. 1. боло́то, 1. трясовина́.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цмоковина — див. болото Словник синонімів Вусика
- цмоковина — цмоко́вина іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
- цмоковина — ЦМОКО́ВИНА, и, ж., діал. Грузьке, мокре місце; драговина. Ноги грузли часом по коліно в цмоковині, цупкий комиш ламався (М. Коцюбинський); Це мокре? Я не таку цмоковину орав (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- цмоковина — -и, ж., діал. Грузьке, мокре місце; драговина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цмоковина — ЦМОКО́ВИНА, и, ж., діал. Грузьке, мокре місце; драговина. Ноги грузли часом по коліно в цмоковині, цупкий комиш ламався (Коцюб., I, 1955, 356); Це мокре? Я не таку цмоковину орав (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
- цмоковина — Цмоко́вина, -ни ж. Мокрое, тонкое мѣсто. Н. Вол. у. Це мокре? я не таку цмоковину орав. Лебед. у. Словник української мови Грінченка