1. Словник синонімів української мови

цуглі

ВУДИ́ЛА мн. (залізні стрижні, прикріплені до ременів вуздечки, якими гнуздають коня), ТРЕ́НЗЕЛЬ, ЦУ́ГЛІ заст.; МУНДШТУ́К (додаткові металеві деталі з підіймальною розпинкою біля піднебіння, за допомогою яких легше правити конем). Коні мирно терлись мордами й дзеленькали вудилами (П. Панч); Рудий ситий кінь водить мідними боками, перебирає ногами, випинає дугою лискучу шию, кусає трензеля (Григорій Тютюнник); Летить той огир карий.., а той держить його за цуглі (П. Чубинський); Гасає на рудому жеребці Гнат. Сідло рипить, із мундштуків — шматками піна (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цуглі — Цу́глі: — віжки, переносно: моральні гальма [50] — повід, віжки [12;10] Словник з творів Івана Франка
  2. цуглі — цу́глі множинний іменник рідко Орфографічний словник української мови
  3. цуглі — ЦУ́ГЛІ, ів, мн., заст. Вудила. Летить той огир карий.., а той його держить за цуглі (П. Чубинський); Кармалюк був дуже сильний. Помаленьку прикрався до козака і спіймав коня за цуглі (мундштук), а козака за ногу та й з коня (з легенди). Словник української мови у 20 томах
  4. цуглі — -ів, мн., заст. Вудила. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. цуглі — ЦУ́ГЛІ, ів, мн., заст. Вудила. Летить той огир карий.., а той його держить за цуглі (Чуб., II, 1878, 188); Кармалюк був дуже сильний. Помаленьку прикрався до козака і спіймав коня за цуглі (мундштук), а козака за ногу та й з коня (Укр.. казки, легенди.., 1957, 462). Словник української мови в 11 томах