цьвохкання
ЛЯ́СКАННЯ (видавання коротких різких звуків при ударі, падінні тощо), ЛЯСК, ЛЯ́СКІТ, ЛЯСКОТНЯ́ розм.; ВИЛЯ́СКУВАННЯ (видавання гучних звуків); ЦЬВО́ХКАННЯ розм. (про батіг, різку й т. ін. — видавання різких, свистячих звуків). Пашке говорив, іноді допомагаючи своїм словам жестами і лясканням лозини по блискучій халяві (В. Козаченко); Легенький ляск, знов блиснула в повітрі нагайка (І. Франко); Шестірка різномастих коней повільно тягла диліжанс; їх не лякали вже ні ляскіт батога, ні хриплі вигуки старого візника (Ю. Мартич); Здіймається крик, сварка, ляскотня дверима — потім стане знов тихо-тихо (С. Васильченко); Від цьвохкання батога здіймається у повітря злякане гайвороння (І. Кириленко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цьвохкання — див. звучання Словник синонімів Вусика
- цьвохкання — цьво́хкання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- цьвохкання — ЦЬВО́ХКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. цьво́хкати і звуки, утворювані цією дією. Під ненаїждженими полозками потужно рипить сніг, від цьвохкання батога здіймається у повітря злякане гайвороння, з миршавої конячини парує (І. Кириленко). Словник української мови у 20 томах
- цьвохкання — -я, с., розм. Дія за знач. цьвохкати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цьвохкання — ЦЬВО́ХКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. цьво́хкати і звуки, утворювані цією дією. Під ненаїждженими полозками потужно рипить сніг, від цьвохкання батога здіймається у повітря злякане гайвороння, з миршавої конячини парує (Кир., Вибр., 1960, 26). Словник української мови в 11 томах