цьомкати

ЦІЛУВА́ТИ, ЦЬО́МАТИ розм., ЦЬО́МКАТИ розм., ЦМО́КАТИ розм., ЧМО́КАТИ розм., ЧОЛО́МКАТИ розм., ЛИЗА́ТИ зневажл.; ОБЦІЛО́ВУВАТИ, ВИЦІЛО́ВУВАТИ розм. (покривати поцілунками). — Док.: поцілува́ти, цьо́мнути, поцьо́мати, поцьо́мкати, цмо́кнути, чмо́кнути, чоло́мкнути, почоло́мкати, обцілува́ти, ви́цілувати. І досі сниться: вийшла з хати Веселая, сміючись, мати, Цілує діда і дитя, Аж тричі весело цілує (Т. Шевченко); Балабушиха вхопила Настю долонями за щоки й почала її цмокати (І. Нечуй-Левицький); Коли прощалися, вона підстрибнула й чмокнула його в щоку (П. Загребельний); І мого діда нахилило до землі, — якось губи засвербіли, а тут де не взялась жаба, плиг! — і не схаменувсь, як чоломкнув бісову тварюку (О. Стороженко); Їй було досадно. Бач, дома готовий руки лизати, а на вулиці стріне — одвертається (Панас Мирний); — Що ти мовчиш? — скрикнула в розпачі Таня і стала обціловувати сестру так жагуче, що тій аж дух забило (П. Колесник); Всі Катрусю дуже люблять, Виціловують, голублять, Що захочеться Катрусі, Зроблять тьоті та бабусі (С. Воскрекасенко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цьомкати — див. вітати Словник синонімів Вусика
  2. цьомкати — цьо́мкати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  3. цьомкати — ЦЬО́МКАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. кого, що і без прям. дод. Те саме, що цмо́кати 2. 2. Співати (перев. про кропив'янку). Десь цьомкала кропив'янка (Панас Мирний); Сонце .. Словник української мови у 20 томах
  4. цьомкати — цьомкати → цьомати Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. цьомкати — -аю, -аєш, недок., розм. 1》 перех. і без додатка. Те саме, що цмокати 2). 2》 Співати (перев. про кропив'янку). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. цьомкати — ЦЬО́МКАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. перех. і без додатка. Те саме, що цмо́кати 2. 2. Співати (перев. про кропив’янку). Десь цьомкала кропив’янка (Мирний, III, 1954, 304); Сонце.. Словник української мови в 11 томах
  7. цьомкати — Цьомкати, -каю, -єш гл. О крапивникѣ: пѣть, кричать. Словник української мови Грінченка