цюцько

СОБА́КА, ПЕС, ЦУ́ЦИК розм., ГАВКУ́Н розм., ПСИ́НА розм., БРОВКО́ розм., РЯБКО розм., БАРБО́С розм. (дворовий непородистий); ЦЮЦЬКО́ розм., ЦЮ́ЦЯ дит.; ША́ВКА (невеликий кімнатний або дворовий собака); СУ́КА, СУ́ЧКА (самиця). Чуючи такий ґвалт, собаки то брехали, а то вже стали вити (Г. Квітка-Основ'яненко); Пес мій до ніг тулиться, лащиться (Ю. Яновський); Голодний, як цуцик (прислів'я); Молодий цуцик ховається під ворота, побачивши старого сусідського бровка (П. Куліш); І знову дрімає (Денис), як лінивий рябко на прив'язі (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цюцько — цюцько́ іменник чоловічого роду, істота собака розм. Орфографічний словник української мови
  2. цюцько — ЦЮЦЬКО́, а, ч., розм. Те саме, що соба́ка. Не всякому цюцькові про те знати (Сл. Б. Грінченка); Дорогою мене стріває здоровенний рябий цюцько (О. Ковінька). Словник української мови у 20 томах
  3. цюцько — -а, ч., діал. Цуценя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цюцько — ЦЮЦЬКО́, а, ч., розм. Те саме, що соба́ка. Не всякому цюцькові про те знати (Сл. Гр.); Дорогою мене стріває здоровенний рябий цюцько (Ковінька, Кутя.., 1960, 37). Словник української мови в 11 томах
  5. цюцько — Цюцько, -ка м. Щенокъ. Не всякому цюцькові про те знати. Полт. у. Словник української мови Грінченка