чабанити
ПАСТУ́ШИТИ (бути за пастуха), ПАСТУХУВА́ТИ, ЧЕРЕДНИКУВА́ТИ (перев. при великій рогатій худобі); ВІВЧА́РИТИ, ВІВЧАРЮВА́ТИ, ЧАБАНУВА́ТИ, ЧАБА́НИТИ рідше (при вівцях). — Ми разом пастушили в полонині (М. Коцюбинський); Змалку пастухував (Сухомлинський), ходив за чужою чередою (І. Цюпа); — Я в Березняках громадським чередником служив.. Жонатим ще п'ять літ чередникував (І. Волошин); Він і всі товариші зареклися вівчарити тут (А. Крушельницький); Багато пригод сам пережив замолоду ..та й потім, коли вівчарював (В. Гжицький); (Старшина:) Він десять літ уже в Криму чабанує (І. Карпенко-Карий).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чабанити — ЧАБА́НИТИ див. чабанува́ти. Словник української мови у 20 томах
- чабанити — чаба́нити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- чабанити — -ню, -ниш, недок. Те саме, що чабанувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чабанити — ЧАБА́НИТИ, ню, ниш, недок. Те саме, що чабанува́ти. Словник української мови в 11 томах
- чабанити — Чабанити, -ню, -ниш гл. = чабанувати. Словник української мови Грінченка