чар-зілля

ЧА́РИ (магічні засоби, за допомогою яких нібито можна вплинути на людину й природу), ЧАР, ПРИВОРО́Т, ЧАР-ЗІ́ЛЛЯ, ЗІ́ЛЛЯ (чарівна рослина); ДАННЯ́ заст. (знахарський напій). Та вийняла (Маруся) з-за пазухи Циганчині чари, Та скликала річчю-словом Із трьох країв хмари (Л. Боровиковський); Як поїхав козаченько яром, — Перелита доріженька чаром (пісня); (Хома:) Баба зна такий приворот, що й лютого ворога заставить цуциком бігати (М. Старицький); А потім якось дав їм сіна, а те сіно виявилось чар-зіллям, і коні султанські, попробувавши, одразу на мову здобулися (О. Гончар); Ой є в мене таке зілля близько перелазу; Як дам тобі напитися, забудеш одразу (пісня); Ой чи мені, любку, дання, чи мені сухоти? Нема мені вночі спання, ані вдень роботи (коломийка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чар-зілля — ЧАР-ЗІ́ЛЛЯ, я, с. Рослина, що має так звані магічні властивості. Однак така вже доля цього заокеанського чар-зілля: у різних країнах після першого спалаху інтересу до ехінацеї поставало забуття, і лише потім відновлювалися дослідження і народжувалися численні препарати з неї (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  2. чар-зілля — чар-зі́лля іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. чар-зілля — -я, с. Чарівне зілля; зілля, яким причаровують. Великий тлумачний словник сучасної мови