чатовий

ВАРТОВИ́Й (який стоїть на варті, охороняючи кого-, що-небудь; стос. до варти, пов'язаний з вартуванням), ЧАТОВИ́Й, СТОРОЖОВИ́Й, КАРАУ́ЛЬНИЙ розм.; КОНВО́ЙНИЙ (який, охороняючи, супроводжує кого-, що-небудь). Отаман показав вартовим урядовцям пашпорт, і ватагу пропустили в море (І. Нечуй-Левицький); Вартова будка; Чатові вояки; Біля гирла безіменної степової річки сиділи сторожові козаки (З. Тулуб); У місті залишились тільки деякі команди для караульної служби (П. Панч); Конвойні кораблі.

ВАРТОВИ́Й ім. (той, хто стоїть на варті, охороняючи кого-, що-небудь), ВАРТІВНИ́К, ЧАТОВИ́Й, КАРАУ́ЛЬНИЙ розм., СТРАЖ заст., ВАРТІВНИ́ЧИЙ заст., ВАРТОВИ́К заст., СТІЙКОВИ́Й заст., СТІ́ЙЧИК заст., ШЕ́ЛЬВАХ діал., заст.; КОНВО́ЙНИК, КОНВО́ЙНИЙ, КОНВОЇ́Р (той, хто, охороняючи, супроводжує кого-, що-небудь). Вартові здіймають з Нартала частину ланцюгів, але руки й ноги лишають у кайданах (Леся Українка); Прибіг вартівник із табору (І. Франко); З жахом прислухається вона до пострілів чатових (З. Тулуб); Сиділи в машині командуючого Галка й Орел. У кожухах, які одягають у люті морози сторожі, караульні (П. Автомонов); — Агей, на конях, козаки! — гукнув озброєний страж біля воріт замку (І. Ле); Вартовик з переполоху закричав (П. Панч); На башті маячить стійковий (Ю. Яновський); Замок охороняли стійчики; Під вікнами в'язниці ходить шельвах-жовнір з карабіном (І. Франко); Біля вагонів здоровезні мордані-конвойники з Вовчої сотні, з особистої Махнової охорони (О. Гончар); Виходять кілька душ конвойних з рушницями, між ними плазує на землі увесь укручений ланцюгами Кармелюк (С. Васильченко); Коломийський староста недаремно старався, добираючи Іванові конвоїра. Жандарм, що супроводив його, був якраз доброю людиною (П. Колесник). — Пор. 1. охоро́нець, 1. сто́рож.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чатовий — як ім. стійковий, стійчик, чатівник, сов. постовий, караульний Словник синонімів Караванського
  2. чатовий — див. вартовий; сторож Словник синонімів Вусика
  3. чатовий — ЧАТО́ВИ́Й, а́, е́. Прикм. до ча́ти; // у знач. ім. чатови́й, во́го, ч. Той, хто стоїть на чатах, вартує. Чатовий став на вежу годину тому (З. Тулуб); “Дім здоров'я” дерев'яний. Треба берегтися вогню. Словник української мови у 20 томах
  4. чатовий — чато́ви́й прикметник Орфографічний словник української мови
  5. чатовий — -а, -е. Прикм. до чати. || у знач. ім. чатовий, -вого, ч. Той, хто стоїть на чатах, вартує. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. чатовий — Чатови́й, -ва́, -ве́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. чатовий — ЧАТО́ВИЙ, а́, е́. Прикм. до ча́ти; // у знач. ім. чатови́й, во́го, ч. Той, хто стоїть на чатах, вартує. Чатовий став на вежу годину тому (Тулуб, Людолови, II, 1957, 181); «Дім здоров’я» дерев’яний. Треба берегтися вогню. Словник української мови в 11 томах
  8. чатовий — Чатовий, -а, -е Сторожевой. К. ЦН. 223. Словник української мови Грінченка