челядницька
ЧЕЛЯ́ДНЯ іст. (приміщення для слуг та наймитів), ЧЕЛЯ́ДНА, ЧЕЛЯ́ДНИЦЬКА, ЛЮ́ДСЬКА́, ЛЮ́ДСЬКА́ ХА́ТА, ЛАКЕ́ЙСЬКА (приміщення для лакеїв). А в челядні саме сідали вечеряти (З. Тулуб); — Зайди в челядницьку, старче, та скажи, щоб дали тобі попоїсти (Ф. Бурлака); У людській, коли Артем з Тимохою в супроводі Горпини зайшли туди, майже всі наймити-одинаки були вже в зборі (А. Головко); На другім кінці палацу, у лакейській, нудили світом без роботи Петро, Вареників син, та Іван Шкляр (Панас Мирний).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- челядницька — челя́дницька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- челядницька — -ої, ж. Те саме, що челядня. Великий тлумачний словник сучасної мови