червономордий

РУМ'Я́НИЙ (який має рум'янці), РУМ'ЯНОЛИ́ЦИЙ, РУМ'ЯНОЩО́КИЙ, РОЖЕВОЩО́КИЙ, ЧЕРВОНОЛИ́ЦИЙ, ЧЕРВОНОЩО́КИЙ, ЧЕРВОНОВИ́ДИЙ, РОЖЕ́ВИЙ, ЧЕРВО́НИЙ, КРОВИ́СТИЙ розм., ЧЕРВОНОПИ́КИЙ зневажл., ЧЕРВОНОМО́РДИЙ зневажл. Щось палке, гаряче було розлите в її очах і на її рум'яних щоках (І. Нечуй-Левицький); Рум'янолиця жінка; За столиком.. з'явився рум'янощокий хлопчина в клітчастому піджаку (В. Дарда); Він захоплено дивився на рожевощоких сміхотливих молодиць (І. Цюпа); Перекупка, як жар, червонолиця, стала проти сонця (Марко Вовчок); Цей ставний червонощокий юнак.. з першого дня зацікавив Черниша (О. Гончар); За фотелем її стояла чорнява, червоновида.. панночка (Ю. Яновський); Івась усю дорогу плакав, піт, зливаючись із слізьми, обмивав його рожеве личко (Панас Мирний); Та що ж то за дівка була! Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька,.. личком червона (Г. Квітка-Основ'яненко); (Начальник поліції) середнього зросту, заживний, кровистий (Леся Українка); Михайлові чомусь уявлявся бургомістр червонопиким здоровилом (П. Загребельний); Гамза постарів-побілів.. Одначе з його здоровий дідуган, товстий, червономордий, високий (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. червономордий — див. червоний Словник синонімів Вусика
  2. червономордий — ЧЕРВОНОМО́РДИЙ, а, е, розм., зневажл. Те саме, що червоноли́ций. Гамза постарів-побілів, як кажуть, покрився снігом. Одначе з його [нього] здоровий дідуган, товстий, червономордий, високий (Панас Мирний); Належав той голос червономордому молодикові в зім'ятій шинельці без хлястика (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
  3. червономордий — червономо́рдий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  4. червономордий — -а, -е, розм. Те саме, що червонолиций. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. червономордий — ЧЕРВОНОМО́РДИЙ, а, е, розм. Те саме, що червоноли́ций. Гамза постарів-побілів, як кажуть, покрився снігом. Одначе з його здоровий дідуган, товстий, червономордий, високий (Мирний, IV, 1955, 160); Належав той голос червономордому молодикові в зім’ятій шинельці без хлястика (Збан., Єдина, 1959, 55). Словник української мови в 11 томах
  6. червономордий — Червономордий, -а, -е Красномордый, краснорожій. Червономордий пан. Левиц. ПЙО. І. 377. Словник української мови Грінченка